Авторка: Аліна Фоміна
Справа в тому, що діти бояться розділення з батьками. Вони сумують за нами, коли ми на роботі, вони просять нас не залишати їх в садочку, вони переживають, що нас не стане, коли дізнаються про існування смерті. Усе це - прояви сепараційної тривоги.
Перший досвід сепарації дитина отримує враз з перерізанням пуповини. Більше ніколи вона не буде настільки близькою до мами. І потім з кожним роком життя дитина віддаляється від нас все більше: з рук вона "злазить" на підлогу, стоїть невпевнено і весь час тримається нас, щоб не впасти, вже незадовго відбігає на подальщі дистанції, але часто шукає нас очима, і не встигаємо ми й оком моргнути, як наша дитина впевнено крокує по землі, і вже не вона, а ми чекаємо, доки вона озирнеться на нас.
Отож, сон - це найбільш тривале і важке розділення для дитини тому, що триває воно біля 8-10 годин, і під час нього вона знаходиться у несвідомому стані, а поруч немає жодного дорослого, який міг би потурбуватись про неї.
Тривожний стан дитини перед сном і вночі є характерним для дошкільнят, але також може свідчити про сепараційну тривогу накопичену протягом дня. Для прикладу, якщо мама приходить з праці пізно, і дитина проводить вечір сумуючи за нею, або якщо дитина знаходиться у дитячому садку більше годин, ніж було б для неї нормою, або якщо батьки занадто часто відволікаються, дратуються, чи знаходяться у поганому настрої, коли проводять час з дитиною, тривожність дитини може значно підвищитись і мати помітний вплив на її поведінку, стосунки з їжею, і якість сну.
Вночі дітям дуже самотньо. Саме тому, щоб облегшити їм перехід від бадьорості до сну, варто давати їм ще більше уваги, тепла й любові.
Подумайте: можливо, треба розпланувати свій робочий день так, щоб приходити додому раніше? Можливо, треба скоротити день дитини у садочку/школі/кружках і секціях? А може, справа у вашому емоційному стані, і саме час приділити більше уваги турботі про себе?
Хорошим помічним інструментом для спокійного засинання є ритуал. Це може бути що завгодно, пов‘язане зі спільним якісним проведенням часу: гігієнічні процедури, читання книги, розмови під світлом нічника. Риутал підкріпить ухід дитини в сон позитивною асоціацією, і їй стане легше розставатися з вами на ніч.
Щоб додати дитині впевненості і підготувати її до переселення в окреме ліжко, ви можете почитати їй книги, у яких головний герой або героїня починає спати окремо від батьків, відчуває у зв'язку з цим тривожність і страх, але у кінці кінців справляється з задачею і радіє своїм успіхам разом із батьками. Ви також можете вигадати власну терапевтичну казку з подібним сюжетом.
Якщо на час сну дитина просить залишити включеним світло або залишити відкритими двері - не відмовляйте їй. Ви також можете разом з дитиною обрати нічник, який буде їй подобатись, і залишати його включеним на ніч.
Якщо дитина боїться "монстрів у шафі або під ліжком", не переконуйте її в тому, що їх там немає, тим паче, що це зазвичай не працює. Замість цього запевніть її, що ви зробите усе можливе, щоб захистити її від будь-якої небезпеки.
Знизити сепараційну тривогу перед сном може також перекривання часу сну. Перекривання скорочує дитині час між розставанням і зустріччю з вами. Це може бути ваша фото на тумбочці біля ліжка: «коли тобі стане самотньо - подивись на мене», фраза «зустрінемось уві сні» або «я вже не можу дочекатися ранку, щоб знову тебе побачити», предмет, що належить вам і пахне вами, записки, написані вами, які дитина матиме під подушкою і які у будь-яку хвилину зможе прочитати, або обіцянка заходити до неї у кімнату кожні 2 години, щоб впевнитись, що з нею все добре.
Зранку варто обов'язково поговорити з дитиною про її почуття, і в разі потреби допомогти виплакатись, начебто "підштовхуючи" її до сліз питаннями: "ти сумувала за мною вночі?", "чи було тобі страшно?".
Якщо є потреба, ви можете поспати з дитиною якийсь час. Неважливо, скільки їй років, адже підлітки так само як і дошкільнята часами потребуть більше нашої підтримки.
Будьте тверді у своїх намірах, і ваша впевненість передасться дитині, та щедрі у проявах любові, і дитина відчуватиме її навіть уві сні!
Зміст:
• 3 лекції:
1. Все про сексуальне виховання (тривалість: 2 год 26 хвилин);
2. Як сформувати у дитини толерантне ставлення до меншин? (Тривалість: 18 хвилин);
3. Чи має бути різниця між вихованням хлопців і дівчат? (Тривалість: 21 хвилин).
• презентація-конспект (щоб за потребою не передивлятись лекцію, а зазирнути у нотатки),
• тест на закріплення отриманих знань.
Чому дитина не хоче спати окремо?
© 2023-2024
Аліна Фоміна